Принципи безпечного дизайну

Ця сторінка присвячена ключовим принципам безпеки інформаційних систем. Вона допоможе читачам зрозуміти важливість мінімізації площини атак, встановлення безпечних налаштувань за замовчуванням, а також дотримання принципів, таких як принцип найменших привілеїв, захист на всіх рівнях та інші. Крім того, розглядаються підходи до обробки помилок, інтеракції з зовнішніми сервісами, розділення обов’язків та аудиту системи.

Основна мета — надати чітке розуміння того, як підтримувати безпеку на високому рівні та уникати поширених пасток у сфері інформаційної безпеки.

1. Мінімізація площини атак (Minimise attack surface area)

Цей принцип передбачає зменшення площини атак, тобто зниження кількості можливих місць, через які можливий злом системи або додатка. Це досягається шляхом обмеження функцій, служб і привілеїв до необхідного мінімуму, щоб знизити ризики зовнішніх атак та зломів.

  • Перевірити, чи тільки необхідні служби та порти відкриті на серверах.

  • Вимкнути або деактивувати зайві або непотрібні функції та сервіси.

  • Перевірити та обмежити доступ до даних та функцій тільки для авторизованих користувачів.

2. Встановлення безпечних значень за замовчуванням (Establish secure defaults)

Цей принцип передбачає встановлення безпечних налаштувань та параметрів за замовчуванням для системи або додатка. Це допомагає уникнути небезпечних або слабких налаштувань, які можуть стати вразливістьми, які використовуються зловмисниками.

  • Перевірити, що всі налаштування за замовчуванням є безпечними та не створюють потенційних ризиків.

  • Відключити або заборонити всі ненадійні функції або послуги за замовчуванням.

  • Застосувати сильні паролі та налаштування шифрування за замовчуванням.

3. Принцип найменших привілеїв (The principle of Least privilege)

Цей принцип передбачає те, що кожен користувач або компонент системи повинен мати доступ лише до необхідних ресурсів та прав. Забезпечення лише обмеженого доступу, необхідного для виконання своїх обов’язків, допомагає зменшити ризик несанкціонованого доступу і розповсюдження даних.

  • Перевірити та обмежити привілеї користувачів та компонент системи тільки до тих даних та операцій, які вони повинні мати доступ.

  • Визначити рівні доступу для різних користувачів та груп користувачів з урахуванням їхніх обов’язків та ролей.

  • Обмеження прав доступу повинно бути реалізовано на основі потреби, а не за замовчуванням.

4. Принцип захисту на всіх рівнях (The principle of Defence in depth)

Цей принцип передбачає застосування кількох шарів захисту на різних рівнях інформаційної системи. Шляхом використання різноманітних контролів та заходів безпеки, які доповнюють один одного, забезпечується більший рівень безпеки та опіки над інформацією.

  • Встановити брандмауери та фільтри, щоб контролювати вхідний та вихідний трафік.

  • Використовувати механізми шифрування для захисту даних під час передачі та зберігання.

  • Застосувати системи виявлення та захисту від вторгнень (IDS/IPS) для реагування на вразливості та атаки.

5. Безпечна обробка помилок (Fail securely)

Цей принцип передбачає правильну обробку помилок та непередбачених ситуацій в програмному забезпеченні. При виникненні помилок або відмов система повинна бути спроєктована таким чином, щоб забезпечити безпечне відновлення та відновлення роботи без витоку інформації.

  • Забезпечити правильну обробку та відображення помилок на клієнтській стороні без розкриття конфіденційної інформації.

  • Записувати деталі помилок у логи на сервері для подальшого аналізу та виправлення.

  • Встановити механізми виявлення та автоматичного відновлення системи після непередбачених помилок.

6. Недовіра до зовнішніх сервісів (Don’t trust services)

Цей принцип вказує на те, що додатки й системи не повинні довіряти зовнішнім сервісам і джерелам даних без перевірки. Потрібно передбачати механізми перевірки правдивості інформації, що надходить від зовнішніх джерел.

  • Перевірити дані, що надходять від зовнішніх сервісів, на валідність та правильність.

  • Застосувати механізми перевірки правдивості та автентифікації до кожного зовнішнього сервісу.

7. Розділення обов’язків (Separation of duties)

Цей принцип передбачає розподіл повноважень між різними особами чи ролями в організації. Це допомагає уникнути конфлікту інтересів та недобросовісних дій, забезпечуючи контроль і збалансованість в доступі до ресурсів.

  • Визначити різні ролі та обов’язки в системі та забезпечити, щоб кожна роль виконувала лише свої функції.

  • Обмежити можливість одночасного виконання конфліктних обов’язків однією особою або роллю.

8. Уникання безпеки через прихованість (Avoid security by obscurity)

Цей принцип застерігає від залежності безпеки системи або додатка від того, що деталі їхньої реалізації є прихованими або неявними. Замість цього, потрібно покладатися на відкриті та встановлені методи захисту.

  • Застосовувати стандартні та відкриті криптографічні алгоритми та протоколи.

  • Не приховувати деталі реалізації системи або механізмів безпеки від команди розробників та тестувальників.

9. Простота безпеки (Keep security simple)

Цей принцип підкреслює важливість простоти та зрозумілості механізмів безпеки. Складні системи та рішення часто призводять до помилок і вразливостей, тому краще використовувати прості та ефективні методи.

  • Використовувати прості та зрозумілі методи захисту та шифрування.

  • Не дублювати складні та заплутані механізми безпеки, які можуть стати джерелом помилок.

10. Принцип аудиту та моніторингу (Audit and Monitoring)

Запровадження механізмів аудиту та моніторингу, які дозволяють виявляти і реагувати на події безпеки, включаючи незвичайні активності та спроби злому.

  • Запровадження механізмів аудиту та моніторингу для виявлення та реагування на події безпеки.

  • Виявлення незвичайних активностей та спроб злому.